zinovius | Recent Entries

Баклажани підростають...

Було по-літньому тепло і сонячно. Вечором мився нагрітою сонцем водою з бака в літньому душі.
По садку бродив бузько (лелека) і зовсім не звертав на мене уваги, проте коли я прибіг з фотоапаратом і навів на нього об'єктив, він чомусь вирішив не зніматися і втік.

В селі добре, в селі просто класно, особливо вечором перед сном. Лежиш втомлений в темноті і слухаєш шум акацій на дворі, шелест нічного вітру і рідкий далекий гавкіт собак. Ніяких тобі п'яних співів, криків, гаміру чи автомобільних сигналізацій. З тобою тільки чисте повітря, нічний дощ і уламки сьогоднішного прожитого дня в сонних спогадах.

Колорадські жуки, чи як кажуть пейзани, сепаратісти, жеруть баклажани за милу душу. Тому зробив ось такий парничок, накрив його для захисту від колорадів агроволокном і висадив туди 24 корінці баклажанчиків.

(Вдалині видно, як по полю з пшеницею бродить лелека.)

Потихеньку з-під землі починає вилазити майбутній урожай.

Орднунг. Видно з першого погляду.
Насправді, вирішив обладнати собі місце для забивання цвяхів та різноманітного стругання в колишньому вугільному закапелку, тобто влаштувати щось, подібне до майстерні. Тому повитягував все на двір.

Ось так воно все виглядало.

В пошуках древніх укрів

Швидко порозкладав все на імпровізовані полиці.

І пішов підкормлювати капусту

Нашвидкоруч без конкретного деталювання "виготовив" 3D модельку. Розміри, зрозуміло, точні, як в реальній конструкції.

Все наче б влазить, правда, ще треба насверлити отворів в в двох кришках, які не показав, для вентиляції всередині корпуса.

Тепер треба робити оформлення для наклейки передньої панелі і розводити друковану плату для неї.

Ну і паралельно пиляти і клеїти корпус, до якого я сьогодні вже нарізав пластик.

Випиляв передню панель свого маленького блочка живлення.

Перша примірка.

Звісно, виглядає все по-дурацьки, про якусь ергономічність і заїкатися не варто, а дізайн на рівні сільского радіомеханіка.
Проте, треба було втиснути вже готовий блок живлення в мінімалістський корпус, тому розміри панелі максимально стиснуті. Ручка регулювання струму обмеження, котра бовваніє поряд з вихідними клемами, виглядає наче чиряк на сраці. Херня, короче, але вже хай так, чим взагалі без корпуса.
Таке...

Гммм...нас не обдуриш.

Потихеньку на перекурах і нишком дома, щоб ніхто не бачив, видумую, як мала б виглядати передня панель невеличкого одноамперного блоку живлення на ICL723.
Як завжди, сама схема вже спаяна, налаштована і працює, а слюсарювання вічно тормозить.
Індикація споживаного струму і встановленої напруги, а також індикація режиму CC, котрий встановлюється плавно.

Пару років тому нашвидкоруч скльопав стіл, щоб мати змогу на дачі щось столярувати. За два роки стіл прийшов в непотрібний стан і взагалі більше не влаштовує. Нарешті достиг до виготовлення нового столу.

Виглядатиме в цілому він ось так. Стільниця з сосни, з дошки товщиною 40 мм, станина також з сосни. Звісно, стільницю було б добре виготовити з твердого дерева але це й дорогувато вийде і в мене його просто нема.
Розміри стільниці 1100 мм х 500 мм. Висота столу 800 мм. Конструкція проста і зрозуміла з трьохмірної моделі. Використовувати буду дошку сосни 35 мм х 90 мм. Ніжки склеюються, поперечини і царги з цієї ж дошки. Кріпиться в паз и додатково фіксується шкантами. Знизу ще й скрплено кутниками і чотирма мебельними болтами.
Стільниця кріпиться на сухарях.

Станина в цілому досить проста за конструкцією.

Шукав потрібний болт, ворушив пінцетом в ящичку з різним метизом і раптом вигулькнуло нагадування з далекого минулого.
Як вона туди попала? Скільки років лежала на самому дні під шаром шурупів і саморізів, а тут вискочила.

Наші жовтолиці друзі прислали мені п'ятиамперні діоди Шоткі. Здорово, чого там? Маємо діоди зі струмом в 5 А і зворотньою максимальною напругою аж 60 вольт (42 вольта RMS).
Єдине, що здивувало, так це те, що вони в корпусі DO-241AC, що для пятиамперних діодів явно тіснувато. На коропусах дійсно лазером написано SS56, але ж казали, що якщо на клітці слона написано (навіть хоч і лазером) "буйвол", то не варто вірити своїм очам.

Ось! Пішов в "Епіцентр" за агроволокном і не втримався, купив таку чудову ножівку по металу з додатковим біметалічним полотном "Стенлі".
Все своє життя пиляв якоюсь совецькою фігнею. В в тому році просто так, шопінгу ради, купив для дачі недорогу, простецьку ножівку "Intertool" за якісь смішні гроші. І навіть вона в роботі разюче відрізнялася по комфорту від совецької пилялки.

Вечір вдався...

Старе, криве совєцьке чудоовище..

Originally posted by

eugene_df at Эээээ... Сижу в некотором охренении, если честно...

http://www.fontanka.ru/2015/05/08/196/infograph.66.html

Знаете...

Чем ТАК отмечать День Победы - лучше уж вообще его никак не отмечать. Последнее время, чем дальше, тем больше праздник в какое-то кощунство превращается.

Я эту ссылку не хотел выкладывать, хотя она очень хорошо иллюстрирует мракобесие... Но, видимо, надо. Под кат заходить осторожно. Увиденное может сильно травмировать психику, да и трафик зверский: десятки фоток.

( Read more... )

По итогам - у меня остается только один вопрос к властям: какого черта, все еще не принят закон, об уголовной ответственности, за кощунство над Днем Победы? Над символами?

Почему у нас за "оскорбление чувств верующих" вешают "трешечку" а за оскорбление памяти всего народа... Да просто не замечают этого оскорбления?!

Почему полиция не срывает все эти ленты с задниц? Почему эти "кваквапарки" еще работают, а их хозяева, позволяющие себе такое - не пущены штрафами по миру (а то и не отправлены на исправительные труды)? Почему нет законодательной нормы тупо запрещающей использовать символику связанную с государственным праздником "День Победы" в коммерческих целях? Одного этого бы уже хватило!

Но нет. И не будет таких законов. Просто потому, что упор, на самом деле, не на духовную составляющую праздника.

Есть старая и давно всем известная картина:

Так вот, День Победы - это оно. Это не "очередной день побухать". Это "радость со слезами на глазах". Это 25 миллионов погибших. Это разоренная войной страна. Это отброшенные войной мечты. Это победа, которая по сути была очень близка к пирровой. Фактически - не будь эта война, войной на уничтожение нашего народа, цена была бы просто непомерной. Ни что, кроме самой жизни, никакая идея - не может стоить столько.

Наша же нынешняя власть - использует этот праздник в утилитарных целях. Монетизируя его, используя в качестве спускного клапана избыточного давления.

Я уже много лет не хожу на массовые гуляния по этому поводу. Мы отмечаем День Победы семьей. Иногда с друзьями. Но не в беснующейся толпе.

Я надеюсь, что рано или поздно, найдутся люди, которые вернут празднику его былое значение, очистят его от нанесенной коммерческой и пропагандистской, в самом худшем значении, грязи...

Вот только - не оказалось бы поздно. Очень уж он уже размыт...

Так і пребуде вовік:
Ранок. Жовтява мла.
Камінь, відвалений вбік.
Світло з Твого чола.

Такою рибою-пилою пропилюю вузькі довгі отвори в платах. Наприклад, під роз'єднання жилвення. Сверлю в самому початку маленький отвір діаметром 1 мм, вставляю кінчик пилки і потихеньку пропилюю вздовж майбутнього отвору.
Зроблено з ножовочного полотна на наждаку.

Хочется трави зеленої, вітамінів свіжих. Пішли з дружиною і наскубали кульбаби в закуточках жилого масиву, де тихо і нема автомобілів. Росте прямо під балконами, але треба знати місця, виявляється.

Відмочується для салату в холодній воді, щоб не так відчувалася гіркота. З вареним яйцем, редискою, зеленою цибулею і оливковою олією - смакота!

День сьогодні не дуже вдалий.За вікном з невеликими перервами дощ, на душі сумно и якось не дуже затишно. Вирішив зробити на дачу однокасакадний підсилювач для приймача, бо прийом в ФМ/Чм діапазоні не дуже хороший, далекувато до Києва і до Чернігова, звідки маю змогу приймати сигнал.
Під'єднав сверлилку, щоб висверлити пару отворів в платі до блока живлення, до якого раніше під'єднав вольтметр на МК, котрй купив в тому році на Караваєвих дачах. Увімкнув, мотор закрутився і вольтметр зламався: не горять всі сегменти. Не думаю, що це сам індикатор ( з чого б це?). Скоріш за все або накрився якийсь вихід порта, або ж злетіла прошивка (що в принципі також не дуже схоже на правду)

Не горить сегмент "B", що вказує на поламаний вихід порта, оскільки індикація в вольтметрі динамічна. Провірив індикатор Е30361-L-0-8-W (спільний катод), сегменти "В" всіх розрядів світяться. Значить або вихід порта, або прошивка. Скоріш, накрився вихід і сам МК. Оптимально треба б перепрошити МК, щоб впевнитися, що це софт, але в мене нема рідної прошивки і нема програматора, і я з піками не мав справи. Можна нашвидко спаяти простий СОМ-програматор і залити якийсь інший код, котрих в мережі повно. Сам вольтметр дуже примітивний, все залежить від софта і тільки.

Хе.. на "Алі Експрес" купа таких вольтметрів, ціна їм один-два бакси. Замови щойно дві штучки по 25 гривень/штука. Міряє від нуля до 100 вольт, правда, з одним знаком після коми. Взагалі-то такі вольтметри міряють паршиво, точність інколи там половина вольта туди-сюди в середині (або в іншому місці) діапазону. Але то таке... для орієнтування все одно згодиться і не морочити голову з цим поломаним.

Відкопав на дачі виноград. Зберігся непогано, як мені здається. Натягнув оцинковку і підв'язав лози. Тепер чекаю веснянного сокоруху, чекаю, коли лоза заплаче. На підвіконні чубуки винограду вже пробують викинути перші листочки.

Ось цим всім я міряю все, що підвернеться під руку.
Sinometr ST60 і його більш крутий компаньйон UNI-T UT61E - досить точні прилади. Перший міряє DCV з точністю ±0.5%, а UNI-T UT61E може поміряти в режимі DCV з точністю ±(0.1%+2) і має також true-RMS. Решту параметрів міряє з точністю менше 0.5 % ...0.8 % . Його можна підключити до компа по RS-232, штатний софт може будувати графіки.
Оба мульти мають сегментну аналогову шкалу на 60 відліків, Sinometr ST60UT61E міряє частоту до 60Мгц, а UT61E - до 220Мгц. Оба вони мають режим автоматичного і ручного вибору діапазону.
Sinometr DM4070 - це LCR-метр. Відносно точно вимірює індуктивності, має найменший діапазон 200мкГн і для опорів 20 Ом.
Маленький зелений MS8230B більш тупий і простий, зате він живиться від трьох елементів ААА типу і ним можна довго користуватися, не звертаючи увагу на можливий розряд елементів живлення.
ну і стрілочний ампервольтметр, як дань колишнім приладам і відданість традиції. В гаражі ще лежить стрілочний Ц4354 і десь ще був і пропав Ц4315. На роботі, звісно М832, і ще три штуки різних. А зараз пригадав, що в шухляді тихо спить давно забутий M890C+

На роботі в мене є дві невеличкі колоночки від переносного магнітофона "Вега 335".
Оь такі (це не мої)

Звучать вони значно краще дешевої компьютерної акустики, проте в мене не було аудіопідсилювача.
Стояли ці колоночки собі без діла років зо два. На початку тижня захворів і, сидячи дома, нашвидкоруч запиляв для них невеличкий двухканальний підсилювач на дешевих TDA2003. Живлення безтрансформаторне, блок живлення забезпечує підсилювачу 15 вольт і 1.5 ампера.

Корпус клеїв полістироловим пістолєтом з шматка пластику від магазинної вивіски.

Під'єднав МП3-програвач, все терпимо, фон дуже тихенький і його ледь чути виключно в паузах, коли тихо. Це абсолютно не заважає, в цілому звучать тепер колонки з цим підсилювачем на голову вище попередньої акустики, потужність, навіть не міряв, яка, але при регуляторі, виведеному на середину, динаміки чуть не вилітають з ящика.
Залишилось ще запиляти верхню кришку, але треба знайти якийсь матеріал більш-менш достойний.

Майже дві третини яблука з'їв, але зернини яблучного насіння так і не появилися. З однієї сторони, це добре, що навчилися вирощувати такі яблука. А з іншої, в яблучних насінинах, кажут, йоду та інших мікронутрієнтів повно. Та й просто якось незвично жерти яблука без насінин, без огризка.
Якщо вони доб'ються ще, щоб хвостик фруктів був їстивним, я повірю, що невдовзі справляться і з насінням кавуна.
Розрізав кавуна, а чорні насінини, як таргани, бризнули в різні сторони і шасть в відро зі сміттям. Мрія...

Вирішив зробити станочок для сверловки плат. Так як в квартирі особливих можливостей для слюсарщини немає, то зігнути стальні смужки товщиною 2.8 мм не зможу. Вирішив нарізати стальні деталі і скріпити їх між собою за допомогою дюралевого кутника.
Загальний вид без прижимної ручки, мабуть, так буде виглядати.

Profile

zinovius

March 2017

S	M	T	W	T	F	S
			1	2	3	4
5	6	7	8	9	10	11
12	13	14	15	16	17	18
19	20	21	22	23	24	25
26	27	28	29	30	31

Syndicate

Page Summary

Style Credit

Style: Neutral Good for Practicality by timeasmymeasure

Expand Cut Tags

No cut tags

Page generated Apr. 5th, 2026 03:32 am

Пінополіуретанові записи

Recent Entries

(no subject)

Були, були на селі

Нагрубив в 3D

Перший слюсарний крок.

Справжній мужчина...

На панелі...

Stand стіл!

Релікт

Бійтесь кетайців, дари приносящих

Для душі

Эээээ... Сижу в некотором охренении, если честно...

(no subject)

Пильна робота

Хочется зеленіти

Середа, 13-е

Виноградація

Палата мір і ваг

Маленький мультимедійний підсилювач

Про гібриди і модифіканти

Сверлилочка для плат